Гімнастика спортивна

Гімнастика спортивна — олімпійський вид спорту, який включає в себе вправи на спритність, різновид гімнастики.

Програма сучасної чоловічої гімнастики спортивної складається із вправ на шести предметах: вільних вправ, вправ на поперечині, паралельних брусах, кільцях, гімнастичному коні та опорного стрибка.

Програма сучасної жіночої гімнастики спортивної складається із вправ на чотирьох предметах: вільних, на різновисоких брусах, на колоді та опорного стрибка

На великих турнірах крім змагань на окремих предметах розігрується також абсолютна першість — за сумою оцінок на всіх предметах, та командна першість — змагання між збірними країн.

Термін «гімнастика» вперше з’являється у стародавніх греків в період розквіту давньогрецької культури в 8 столітті до н. е. Однак гімнастичні вправи культивувалися ще в стародавньому світі. Ще за 4000 років до нашої ери в Китаї, Індії та в інших народів гімнастичні вправи застосовувалися в лікувальних цілях. У китайських книгах тих часів вказується на те, що в Китаї існувала гімнастика, якою займалися вдома вранці та ввечері.

Широко відома в даний час система гімнастичних вправ індійських йогів бере свій початок в тому далекому часу. З різних історичних джерел (пам’ятники, фрески, малюнки) відомо, що гімнастичні вправи застосовувалися у всіх стародавніх народів: у єгиптян, персів, ассірійців, народів Закавказзя, римлян та ін. Гімнастичні вправи входили в систему фізичного виховання ще в Древній Греції, служили засобом підготовки юнаків до участі в Олімпійських іграх.

З кінця XVIII – початку XIX століття в західноєвропейських і російської системах фізичного виховання використовувалися вправи на гімнастичних снарядах, опорні стрибки. У другій половині XIX століття в ряді країн Західної Європи стали проводитися змагання по деяких видах гімнастичних вправ.